Краєзнавчі новини

В Черкаському національному університеті відбувся круглий стіл присвячений Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні

photo 2023-11-11 16-18-24-1

9 листопала 2023 р. в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся всеукраїнський круглий стіл з міжнародною участю «ГОЛОДОМОР-ГЕНОЦИД 1932-1933 РР. В УКРАЇНІ: ПАМ'ЯТАЄМО, ВШАНОВУЄМО» до 90-роковин трагедії.

Участь у заході взяли та виступили члени Черкаської обласної організації НСКУ: заступник голови Черкаської ОВА з гуманітарних питань, кандидат історичних наук, доцент Олександр Шамрай, доктор історичних наук, професор ЧНУ Сергій Корновенко, доктор історичних наук, професор ЧНУ Анатолій Морозов, доктор історичних наук, професор ЧДТУ Валентин Лазуренко.

photo 2023-11-11 16-18-24-2

Голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор, заслужений працівник освіти України Валентин Лазуренко виступив із 20-ти хвилинною доповіддю на тему «Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. в Україні у дослідженнях краєзнавців Черкащини: новітня історіографія» в якій він приділив увагу маловідомим сторінкам всеукраїнської трагедії, яка поставила націю на межу зникнення.

photo 2023-11-11 16-18-24-3

Краєзнавець у своїй доповіді, зокрема, зазначив: Голодомор 1932–1933 років – це страшна трагедія Українського народу. Історики називають різні цифри померлих від голоду селян – від 3 до 7млн, а деякі обґрунтовують цифру у 10,5млн осіб. Смерть близької людини – трагедія, а мільйонів – статистика. Мільйони померлих від голоду українських селян – не статистика, а наслідок злочинної політики радянської держави.

Аналізуючи краєзнавчий доробок дослідниківЧеркащини, які у своїх роботах звертались до висвітлення теми Голодомору 1932–1933рр. приходимо до наступних висновків.

Пишучи історії населених пунктів Черкаської області, практично всі краєзнавці, без винятку, не оминули тему Голодомору 1932-1933 рр..

Практично всі, за поодиноким винятком, події, які відбувались в Україні у 1932–1933рр. кваліфікують як Голодомор і геноцид.

До сьогодні залишаються великі розбіжності у встановленні кількості загиблих від Голодомору по кожному населеному пункті Черкаської області, та регіону, в цілому.

Нами встановлено, що ще чекають свого дослідника багато сіл Черкаської області для написання їх комплексної історії, та, зокрема, історії Голодомору 1932–1933рр. в цих населених пунктах.

 Потребує, на наш погляд, і уточнення методології дослідження трагедії Голодомору 1932–1933р.

На наш погляд, Голодомор – це ще й як результат Української селянської революції, концепція (гіпотеза) якої досить активно розробляється науковцями як міста Черкаси, так і інших міст”.

photo 2023-11-11 16-18-24-4

Організатори події: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького; Науково-дослідний інститут селянства та вивчення аграрної історії; Інститут історії України НАН України.

Зарубіжний партнер: Університет Матея Бела (Словаччина).

Українські партнери: ДВНЗ «Криворізький державний педагогічний університет»; Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут; Черкаський державний технологічний університет; Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України; Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine); Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво»; Національний музей Голодомору-геноциду; Наукове товариство істориків-аграрників; Осередок НТШ у Черкасах; Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України.

photo 2023-11-11 16-18-24-5

https://www.youtube.com/watch?v=X4Vd-Iq6XJA

Оксана ЯШАН,

член Національної спілки краєзнавців України, доцент ЧДТУ

 

Краєзнавці посадили на батьківщині Богдана Хмельницького ТЮЛЬПАНОВІ КЛУМБИ ПЕРЕМОГИ!

photo 2023-11-10 20-16-27-1

10.11.2023 р. члени Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України та викладачі і співробітники Черкаського державного технологічного університету: доктор історичних наук, професор, голова обласної спілки краєзнавців Валентин Лазуренко кандидат історичних наук, доцент Оксана Яшан, кандидат економічних наук, доцент Микола Слинько, начальник редакційно-видавничого відділу Олена Литвин, магістрант кафедри історії та права Володимир Зозуля, заклали на батьківщині державотворця України, гетьмана Богдана Хмельницького в СуботовіÂ території Замчища Хмельницьких тюльпанові Клумби Перемоги! В цей день було висаджено 220 тюльпанів, які придбали краєзнавці. КРАЄЗНАВЦІ ЧЕРКАЩИНИ ЄДИНІ: УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ!

photo 2023-11-10 20-16-33-2

photo 2023-11-10 20-16-35-3

photo 2023-11-10 20-16-33-4

Богдан КУЛИНИЧ,

член Національної спілки краєзнавців України,

доцент ЧДТУ

 

Краєзнавці взяли участь у презентації проєкту "БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. (НЕ)РОЗКАЗАНА ІСТОРІЯ"

photo 2023-11-10 20-16-23-1

Єдиний в Україні Музей Богдана Хмельницького, що в Чигирині, став ще на один щабель вищим у своєму динамічному розвитку. Саме завдяки командній реалізації проєкту "БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. (НЕ)РОЗКАЗАНА ІСТОРІЯ", за підтримки Українського культурного фонду, в закладі з’явились нові музейні технології, серед яких – сенсорний комплекс «Подвійний погляд», настінний сенсорний кіоск та мультимедійна книга.

photo 2023-11-11 15-13-57-2

Презентація проєкту відбулась у Чигирині 10 листопада 2023 р. на яку завітали і члени Національної спілки краєзнавців України Валентин Лазуренко, Оксана Яшан, Микола Слинько.

photo 2023-11-11 15-13-56-3

Своїми враженнями про результати проєкту на заході поділилися гості: заступник начальника Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА Людмила Товстопят, амбасадор проєкту, доктор історичних наук, професор, голова Черкаської обласної організації НСКУ, проректор ЧДТУ Валентин Лазуренко, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Дмитро Куштан, директор Національного парку Холодний ЯрБогдан Легоняк.

photo 2023-11-11 15-13-57-4

Як амбасадор даного проєкту Валентин Лазуренко від імені Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України привітав авторський колектив проєкту із його результативним завершенням та за ту велику патріотично-пошуково-креативну роботу яку він здійснив, реалізуючи його мету.

Такий проєкт надзвичайно потрібний особливо сьогодні, коли українці, в умовах російсько-української війни, почали глибоко цікавитися нашою історією без фальші і маніпуляцій в цілому, та, зокрема, біографіями потужних постатей нашого державотворення, серед яких – один із батьків нашої державності – Богдан Хмельницький.

photo 2023-11-11 15-13-58-5

Новими музейними технологіями зможуть скористатися як окремі відвідувачі музею, так і організовані туристичні групи у супроводі екскурсовода.

https://www.facebook.com/watch/?v=872571371064263&extid=CL-UNK-UNK-UNK-AN_GK0T-GK1C&ref=sharing

Микола СЛИНЬКО,

член Національної спілки краєзнавців України,

доцент ЧДТУ

 

100 ВИДАТНИХ ОСОБИСТОСТЕЙ ЧЕРКАЩИНИ

photo 2023-11-05 16-03-08-1

Гордість кожного регіону – це його люди, які своєю діяльністю, хистом, стараннями та, безумовно, волею долі стали знаковими постатями не лише рідної України, але і світу. Вони є уособленням того краю, який їх зростив, виплекав і дав путівку в життя. Для них усіх мала батьківщина – це святе місце. І тут ми говоримо про благословенний край – рідну і мальовничу Черкащину.

Нещодавно в одеському видавництві Олді+побачила світ книга 100 видатних особистостей Черкащини1 (це лише перший том перших 100-та видатних особистостей Черкащини) яка є надзвичайно оригінальною в своєму роді. В ній акцентується увага, головним чином, не на відомих, класичних уродженцях Черкащини, про яких написано чимало досліджень, як то Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Старицький, Кирило Стеценко, Василь Симоненко. Автори навертають читача до постатей із минулого, які волею долі були забуті та недооцінені нашою історією(до речі, біографічні дані про кожного з них спресовані у декілька рядків, але за кожним – людське життя, яскраве і талановите, в деяких безжалісно обірване в розквіті сил; ці люди для нас назавжди залишаються молодими, чистими душею, сильними духом, красивими у вчинках).Адже пам’ять – частина духовного життя народу, його скарбниця, бо той, хто пам’ятає, – сильніший, бо він озброєний досвідом минулого.

Також представлені сучасні видатні особистості – уродженці Черкащини. Серед відомих сучасників ми б виділили із світовим уже ім’ям футболістів Артема Довбика та Віталія Миколенка, баскетболіста Святослава Михайлюка, співака Олега Винника, музиканта Андрія Хливнюка, музичну селекторку і діджейку Дар’ю Коломієць, дизайнерку Айну Гассе, телеведучих Ірену Карпу та Оксану Соколову, актора театру і кіно Тараса Цимбалюка, письменника Артема Чеха.

photo 2023-11-05 16-03-08-2

На сторінках книги “100 видатних особистостей Черкащини”, підготовленої кафедрою туризму та готельно-ресторанної справи Черкаського державного технологічного університету (завідувач кафедри – професор, заслужений працівник туризму України Лариса Чепурда) – видатні черкащани – балетмейстери, етнографи, актори, кінорежисери, педагоги, історики, громадські діячі, археологи, генерал хорунжі Армії УНР, філологи, індологи, хіміки, біологи, біохіміки, поети, перекладачі, художники, артисти, хірурги, архієпископи, сходознавці, синологи, скульптори, журналісти, літератори, лікарі, композитори, співаки, графиня, фотографи, хорові диригенти, заслужені діячі, педагог-новатор, телеведучі, авіаконструктори-винахідники, філософи, математики, діджеї, антропологи, кардіологи, мовознавці, зоологи, конструктори бойової техніки, казкар-лірник, політв’язні, архівознавці, футболісти, баскетболісти, драматурги, оперні співаки, художники, спортсмени, скрипалі, літературознавці, активні діячі українського емігрантського руху, телепродюсери, краєзнавці, громадські і політичні діячі, музиканти, вокалісти, піаністи, діячі руху опору проти зросійщення та національної дискримінації, геологи, правники, політики.

Теоретичне узагальнення персоналістичного виміру історії Черкащини, висвітлення внеску окремих особистостей у її розвиток, формування професійних компетенцій фахівців у сферах, пов’язаних із вивченням і дослідженням ролі особистості в історично-культурному процесі, відіграє нині важливу роль. Окремо слід відзначити, що наведені біографічні матеріали свідчать про величезний людський потенціал краю і посилюють туристичну привабливість нашого черкаського регіону.

Переконаний, що вихід у світ цієї книги є вагомим внеском у розвиток історичного краєзнавства нашої держави крізь призму персоналістичного виміру.

1.100 видатних особистостей Черкащини: збірник у 2 т. Т.1/Л.М.Чепурда, Г.М. Чепурда, С.С. Беляєва та ін. Одеса: Олді+, 2023.164 с.

Валентин ЛАЗУРЕНКО,

голова Черкаської обласної організації НСКУ,

доктор історичних наук, професор

 

У ЧЕРКАСАХ ВІДКРИТО МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ПОЧЕСНОМУКРАЄЗНАВЦЮ УКРАЇНИ ВАСИЛЮ СТРАШЕВИЧУ

photo 2023-11-02 21-03-35-1

У Черкасах відкрито меморіальну дошку Василю Борисовичу СТРАШЕВИЧУ (1937–2020) – Почесному краєзнавцю України, журналісту, організатору фізичної культури і спорту.

Василь Борисович – яскрава постать в історії Черкащини. Впродовж усього життя, до останніх днів він досліджував і популяризував знання про рідний край, був його справжнім літописцем. Народився 3 березня 1937 року в Черкасах у багатодітній робітничій родині в подніпровській частині міста – Митниці, був середнім серед п’яти братів. Його дитинство припало на роки воєнного лихоліття і важкі часи відбудови. Він закінчив Київський державний інститут фізичної культури, здобув журналістську освіту, досяг значних особистих успіхів у багатьох видах спорту, став відомим організатором фізкультурно-спортивної роботи і краєзнавства на Черкащині.

photo 2023-11-02 21-03-36-2

Впродовж багатьох років, перебуваючи у гущі спортивного життя краю, В. Б. Страшевич, як ніхто інший, усвідомлював важливість фізичної культури і спорту як чинника розвитку не тільки фізичних, а й духовних і моральних якостей, передусім молодих людей, формування у них патріотичних почуттів, готовності захищати свою Батьківщину. Тож спортивна тематика посідала важливе місце у його краєзнавчому доробку.

Однак загальна палітра краєзнавчих студій невтомного дослідника охоплювала значно ширшу тематику. Багато його праць присвячені різним сторінкам минувшини краю – відомим землякам, військовій історії, архітектурним пам’яткам, повсякденному життю черкащан.

Його краєзнавча спадщина – наслідок багаторічної і кропіткої дослідницько-пошукової роботи. Впродовж десятиліть він робив виписки з газет та літератури, опрацьовував документи, збирав фотографії, записував спогади учасників і очевидців спортивного життя області різних років, занотовував особисті враження. Із величезного масиву зібраних матеріалів викристалізувалися історико-документальні книги, нариси і статті, які стали справжнім літописом Черкащини і, передусім його рідного міста Черкаси.

photo 2023-11-02 21-03-37-3

Йому були притаманні такі риси як товариськість, невимушеність у спілкуванні з людьми, вроджена інтелігентність, чесне і сумлінне ставлення до своїх обов’язків.

Почесний краєзнавець України, заслужений працівник фізичної культури України, лауреат Черкаської обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича. Відзначений нагородами «За особливі заслуги перед Черкащиною» і «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня. Обирався членом президії правління обласної організації НСКУ. Делегат ІV з’їзду Спілки.

Меморіальну дошку Василю Страшевичу відкрито на старій частині приміщення Черкаського фахового музичного коледжу (музучилища), де у 1944–1954 рр. в міській школі № 1 він навчався. Скульптор – заслужений художник України Віктор Крючков, архітектор – народний архітектор України, член Національної спілки краєзнавців України Василь Дмитренко.

На відкритті меморіальної дошки були рідні Василя Борисовича – дружина Лідія Миколаївна, син Олександр, внуки. Вони висловили слова вдячності міській владі і громадськості за увічнення пам’яті Василя Борисовича. Прийшло багато черкащан – представники краєзнавчої, спортивної, культурно-освітньої, журналістської громадськості.

Виступили міський голова Черкас Анатолій Бондаренко, голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Валентин Лазуренко, багаторічний очільник Черкаської обласної організації НСКУ, професор Василь Мельниченко, друзі Василя Борисовича і представники громадськості – Юрій Нікітенко, Віталій Карабут, Таміла Шапіро, Дмитро Співаковський.

photo 2023-11-02 21-03-38-4

Відкриттям меморіальної дошки Почесному краєзнавцю України Василю Страшевичу засвідчено суспільну значимість краєзнавства на Черкащині. Є немало прикладів увічнення пам’яті тих, хто самовіддано трудився на краєзнавчій ниві у минулому. В Золотоноші вулиця міста і краєзнавчий музей носить ім’я М.Ф. Пономаренка, у селі Великий Хутір на Драбівщині – ім’я О.А. Дорошенка присвоєно краєзнавчому музею. Увійшли в історію як почесні громадяни міст і сіл краєзнавці П.П. Соса (Черкаси), К.Н. Гудзенко (Кам’янка), І.І. Сорокопуд і М.Є. Іщенко (Канів), І.І. Волошенко (Монастирище), Георгій Хомич Коваль (Городище).

photo 2023-11-02 21-03-39-5

Імена відомих краєзнавців носять вулиці: Олександра Найди у Чигирині, Марії Шкаліберди і Костя Гудзенка у Кам’янці, Івана Городинця у селі Безпальче Золотоніського району, Григорія Міхненка у селі Боровиця Черкаського району.

Василь МЕЛЬНИЧЕНКО,

заслужений працівник культури України,

перший заступник голови Черкаської

обласної організації НСКУ

 
«ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець»

Сторінка 7 з 48