НСКУ

На допомогу вчителеві

НЕРАДЕНКО Тетяна Миколаївна, кандидат історичних наук, методист Черкаського обласного Центру туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді, член президії правління Черкаської облорганізації НСКУ

На туристичних шляхах Черкащини

Місто Чигирин. Музейний комплекс.1995 р.

Організаторам туристистсько-краєзнавчої роботи в школі пропонуються відомості про основні пам’ятки і пам’ятні місця, історико-культурні та природні заповідники і парки, краєзнавчі та меморіальні музеї, державні та приватні готелі, різноманітні заклади харчування, що розташовані на туристичних шляхах Черкащини.

Шановні друзі!

Черкащина розташована в центрі України та є унікальним історичним регіоном держави. Вона по праву може бути візитною карткою України, адже в межах області збереглася та відтворюється багатюща історико-культурна спадщина і природа.

Починаючи з давніх-давен, наш край має унікальні археологічні пам’ятки. 17-15 тисяч років тому в с.Межиріч Канівського району вперше в давній історії України з’являються наземні житлові споруди первісної людини, при розкопках яких знайдено найдавнішу в світі карту, накреслену на кістці мамонта.

В другій половині IV – першій половині ІІІ тис. до н.е. на території Черкащини виникають трипільські “протоміста” Майданецьке, Тальянки, Доброводи та інші. Трипільці мали високорозвинену землеробську культуру, відому у всьому світі. Вони першими почали будувати двоповерхові житла. Їх культура досягла рівня “протоцивілізації” та створення власної піктографічної писемності. Сьогодні 12 поселень-гігантів Черкащини об’єднані в державний історико-культурний заповідник “Трипільська культура”.

Східні землі Черкащини в цей час населяли скотарські середньостогівські племена, які вважаються одними із давніх індоєвропейських племен на теренах України. Вони першими приручили коня, їх конярство спочатку мало м’ясний напрямок, а згодом, за думкою окремих вчених, коня могли використовувати вже як тяглову та верхову тварину. На туристичному шляху Черкащини лежить одне із найвідоміших поселень цих племен Молюхів Бугор.

Наступні історичні періоди також дають багато відомих в Україні та світі археологічні

пам’яток: поселення ямної культури в ур.Десятини у с.Новоселиця Чигиринського району, курган з кам’яними брилами у с.Вербівка Кам’янського району, зольники білогрудівської культури пізньої бронзи під Уманню, Суботівське городище чорноліської культури епохи пізньої бронзи-раннього заліза у с.Суботів Чигиринського району, Мотронинське городище та курганний могильник скіфського часу в Холодному Яру, Трахтемирівське городище скіфського часу у с.Трахтемирів Канівського району, Рижанівський курган скіфського часу у с.Рижанівка Звенигородського району, черняхівський могильник у с.Маслово Шполянського району, Мартинівський скарб VI-VII ст., Девіч-гора та Сахнівські скарби золотих прикрас др. пол. І тис. до н.е. у с.Сахнівка Корсунь-Шевченківського району, Пастирське городище ранніх слов’ян, Княжа гора – давньоруське місто Родень поблизу Канева, Зарубський та Трахтемирівський монастирі, літописні давньоруські міста Корсунь, Воїнь, Заруб та багато інших.

Гордістю черкащан є роль Черкаського краю у виникненні та розвитку українського козацтва. Черкаський староста Остафій Дашкович першим на початку ХVI ст. створив у краї козацькі загони для боротьби с татарами. Його справу продовжив відомий черкаський староста Дмитро Вишневецький (Байда). Самі Черкаси були на той час основним місцем зосередження козацтва. Тоді “Черкасами” називали всіх українських козаків. Чигирин, Корсунь, Канів, сміла, Золотоноша та інші міста нашого краю стають відомими центрами розвитку козацтва, свідками козацької слави.

Серед них особлива роль належить, без сумніву, Чигирину, який впродовж 1648-1676 років був фактично столицею Української козацької держави. З Чигирином та Суботовим тісно пов’язане життя та діяльність видатного гетьмана України Богдана Хмельницького. В

с.Суботів збереглася церква святого пророка Іллі, яка була побудована за проектом та коштом гетьмана у 1653 році. В Чигирині можна відвідати єдиний в світі музей Богдана Хмельницького, а незабаром – резиденцію гетьмана, яка сьогодні відбудовується в історичному центрі міста. Пам’ятки та пам’ятні місця Чигиринщині об’єднані в Національний історико-культурний заповідник “Чигирин”.

Цікава сторінка нашої історії доби українського козацтва пов’язана з с.Трахтемирів Канівського району – першою столицею реєстрового козацтва (1578 р.), де розташовувався Трахтемирівський козацький монастир та відомий шпиталь – один із перших лікувальних закладів України. На їх основі тут створено державний історико-культурний заповідник “Трахтемирів”.

У XVIII ст. наш край стає центром гайдамацького руху та великого повстання, яке дістало назву “Коліївщина”. Його початок веде в урочище Холодний Яр, що розташоване в Чигиринському та Кам’янського районах Черкаської області. Саме там в травні 1768 року розпочали свою боротьбу гайдамацькі загони Максима Залізняка.

На рубежі XVIII-XIX ст. будувався в м.Умань відомий у всьому світі дендрологічний парк “Софіївка”, який є сьогодні гордістю Черкаського краю і України, справжньою перлиною садово-паркового мистецтва. Від того ж часу в м.Корсунь-Шевченківському зберігся надзвичайно красивий палац Лопухіних, що був побудований в стилі пізнього українського бароко. Зараз в ньому розташовані музеї Національного Корсунь-Шевченківського історико-культурного заповідника.

Історія нашого краю у ХІХ ст. тісно пов’язана, насамперед, з життям та діяльністю відомого українського поета і художника Тараса Шевченка. Черкаська земля зберегла для

нащадків багато унікальних пам’яток та пам’ятних місць, пов’язаних з цією найвідомішою постаттю України. В Звенигородському районі знаходяться села – Шевченкове, Моринці, Будище, Вільшана, які зберігають пам’ять про дитячі роки поета. В м.Канів на Чернечій горі поховано поета. На Звенигородщині діє національний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка”, в Каневі – найстаріший в області Шевченківський національний заповідник. Ці місця – святі для кожного українця.

Цікавою сторінкою в історії та культурі краю є Кам’янка ХІХ ст. Вона увійшла в історію як центр Кам’янської управи Південного товариства декабристів, яку очолювали В.Л.Давидов і С.Г.Волконський. Від колишнього маєтку Раєвських-Давидових збереглися “Зелений будиночок” та інші пам’ятки, де декабристи обговорювали свої проекти. В Кам’янці бували О.С.Пушкін (1820-1822 рр.) та П.І.Чайковський (1865-1893 рр.). Сьогодні пам’ятки історії, культури та природи Кам’янки об’єднані в рамках державного історико-культурного заповідника.

В Городищі та Млієві в др. пол. ХІХ ст. процвітала фірма “Рафінадний цукор братів Яхненків і Симиренків”, відома далеко за межами України. В 1843 р. у Мливі було побудовано перший в Україні і Росії паровий пісково-рафінадний завод. Відомі й такі факти: брати Яхненки-Симиренки збудували перший залізний пароплав “Українець” на Дніпрі; Платон Симиренко дав Тарасу Шевченку гроші на видання його “Кобзаря”; Василь Симиренко, відомий інженер-цукровар і вчений, 10 % своїх мільйонних прибутків віддавав на розвиток української культури; Лев Симиренко став всесвітньо відомим вченим-помологом, заснував в Млієві розсадник плодових дерев, який і сьогодні вирощує нові сорти

плодів і ягід. Тут створено державний історико-культурний заповідник “Родина Симиренків”.

Багато населених пунктів Черкащини пов’язані з іменами наших видатних земляків. Майже в кожному з них є пам’ятки, пам’ятні місця, музеї, в яких можна ознайомитися з уродженцями нашого краю, що зробили помітний внесок в розвиток української культури, науки, освіти ХІХ- ХХ ст. Деякі з них увійшли до туристичного маршруту “Золота підкова Черкащини”, інші – можна відвідати за бажанням приватно.

Не можна не згадати наших видатних земляків: М.О.Максимовича –першого ректора і професора російської словесності Київського університету (народився на хуторі Тимківщина на Канівщині, жив на хуторі Михайлова Гора поблизу села Прохорівка Канівського району; І.С. Нечуя-Левицького – відомого українського письменника із смт Стеблів Корсунь-Шевченківського району; М.П. Старицького - одного із фундаторів українського театру із с.Клищенці Чорнобаївського району; С.С. Гулака-Артемовського – відомого українського композитора із Городища; О.М. Баха – академіка, видатного українського вченого-біохіміка із Золотоноші; М.Ф. Біляшівського – академіка АН України, відомого українського археолога, етнографа, мистецтвознавця (народився в Умані, останні роки жив у Каневі); О.А. Кошиця – блискучого майстра хорового виконання, неперевершеного інтерпретатора української народної пісні та творчості композиторів-класиків із с. Ромашки поблизу Канева; К. Стеценка – видатного українського композитора, диригента із с.Квітки Корсунь-Шевченківського району; П.Д.Демуцького – українського фольклориста, хорового диригента, композитора із с.Охматів Жашківського району; І.С. Їжакевича – українського живописця і графіка із с. Вишнопіль Тальнівського району; М.О. Драй-Хмару – видатного українського поета, літературознавця,

професора із с. Малі Канівці Чорнобаївського району; І.М. Піддубного – богатиря із с. Красенівка Чорнобаївського району, який 25 років був непереможеним на борівському килимі. Не можна не згадати й А.Ю. Кримського – всесвітньо відомого вченого, філолога-сходознавця, який багато років прожив у Звенигородці; П.Чубинського – відомого українського етнографа, автора слів гімну України, який проживав в Городищі у 1870-73 рр. І це далеко не повний перелік імен визначних уродженців Черкащини, що зробили помітний внесок в розвиток української культури, науки, освіти ХІХ-ХХ ст.

Не можна не згадати також І.І.Мечникова – відомого вченого, лауреата Нобелівської премії 1908 р., який протягом 13 років бував у с. Попівці під Смілою, в маєтку дружини; М.Грушевського – відомого вченого і державного діяча, родинні коріння якого ведуть до с. Худоліївка Чигиринського району.

Черкащину по праву називають духовним центром України. Сьогодні в межах Черкаської області нараховується 9266 історико-культурних пам’яток, серед яких : 7169 – археології, 358 – мистецтва, 170 – архітектури, 1558 – історії та культури. 85 пам’яток мають національне значення. До списку історичних місць України включено 13 населених пунктів області. На території області зареєстровано 441 об’єкт природо-заповідного фонду, які займають понад 40670 га. Серед них – державний заповідник, заказники, пам’ятки природи, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного та місцевого значення, зоопарк, державні заповідні урочища та інші.

Подорожуючи Черкащиною, можна познайомитися також з традиційною мате-ріальною та духовною культурою українського народу. В багатьох населених пунктах на основних туристичних маршрутах області розташовані музейні експозиції, що відтворюють

побут українських селян ХІХ - початку ХХ ст. А в с.Стецівка Чигиринського району створюється туристсько-етнографічне село “Козацький хутір”, в якому туристи зможуть не тільки оглянути цікаві пам’ятки, а й відпочити в умовах українського села ХІХ ст. Подібний історико-етнографічний комплекс створюється і в с. Порадівка Лисянського району.

Черкаська область також є й географічним центром України, що було офіційно підтверджено Державною службою геодезії та кадастру і Національною радою географічних назв.

Запрошуємо до подорожі Черкащиною всіх, кому цікава героїчна історія, багатогранна культура, чудова природа одного із куточків незалежної Української держави.

Подорож № 1

Місто Кам’янка

Пам’ятки.

Садиба Давидових XVIII-ХІХ ст. з комплексом пам’яток – “Зелений будиночок”, “Зелений млин”, “Грот декабристів”; могила А.І.Давидової, упорядкована в 1975 р.; будинок ХІХ ст., де жив П.І.Чайковський; парк Декабристів – пам’ятка садово-паркового мистецтва загально-державного значення з пам’ятками декабристам 1975 р., О.С.Пушкіну 1976 р. та П.І.Чайковському 1975 р., героям Великої Вітчизняної війни 1975 р.; скеля О.С.Пушкіна – геологічна пам’ятка природи місцевого значення на р.Тясмин; Тясминський каньйон – комплексна пам’ятка природи місцевого значення; Тростянка – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення; ін.

Заповідники та музеї.

Кам’янський державний історико-культурний заповідник (20800, Черкаська область, м.Кам’янка, вул. Декабристів,5. Тел.:6-19-78, 6-19-75, 6-22-74) з музеями: - Кам’янський історичний музей (20800, Черкаська область, м.Кам’янка, вул. Декабристів, 5. Тел.: 6-19-75); - Кам’янський державний літературно-меморіальний музей О.С.Пушкіна та П.І.Чайковського (20800, Черкаська область, м.Кам’янка, вул. Леніна, 42. Тел.: 6-19-78); - Кам’янська картинна галерея (20800, Черкаська область, м.Кам’янка, вул. Декабристів, 15. Тел.: 6-19-75).

Готелі та заклади харчування.

Місто Кам’янка: готель “Кам’янка” (м.Кам’янка, вул.Пушкіна, 54. Тел.: 6-11-73, 6-18-32), кемпінг (м.Кам’янка, перехрестя вулиці Шевченка та траси Київ-Дніпропетровськ), ресторан “Тясмин” (м.Кам’янка, вул.Леніна,36. Тел.: 6-16-07), кафе “Сім-сім” при готелі “Кам’янка” (м.Кам’янка, вул. Пушкіна, 54. Тел.: 6-18-32), кафе “За склом” (м.Кам’янка, територія ринку. Тел.: 6-10-56), кафе “Браво” (м.Кам’янка, перехрестя вулиці Шевченка та траси Київ-Дніпропетровськ).

Місто Чигирин та Чигиринський район

Пам’ятки.

Місто Чигирин: Замкова гора – пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення; бастіон П.Дорошенка – частина Чигиринської фортеці XVII ст.; пам’ятник Б.Хмельницькому 1973,1982 рр.; кам’яний хрест та кам’яні сходи 1912 р.; пам’ятний знак на честь перебування в Чигирині Т.Шевченка 1992 р.; пам’ятний знак “Кобзар” 1954 р.; каплиця Св.Покрови 1995р.; міський парк ім. Т.Шевченка з пам’ятником поетові 1989 р.; пам’ятник героям Великої Вітчизняної війни 2006р.; кам’яне дерево – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення; ін.

Село Медведівка: пам’ятник М.Залізняку 1993 р.; Залізнякова криниця 1998 р.; церква Ус.Пр.Богородиці 1864 р.; Католицький костьол кінця ХІХ ст.; монастирище та монастирсь-

ка дамба Медведівського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря XVII ст.; кам’яний мальтійський хрест з написом на похованні XVII ст.; пам’ятники героям Великої Вітчизняної війни 1957, 1967 рр.; ряд археологічних пам’яток; ін.

Село Стецівка: дерев’яна церква Св.Миколая XVIII ст.; вітряки ХІХ-поч. ХХ ст.; археологічні пам’ятки; залишки керамічних печей XVIII-XIX ст.; туристсько-етнографічне село “Козацький хутір”; мальовничий ландшафт українського лісостепу; пам’ятники героям Великої Вітчизняної війни 1956, 1965, 1967 рр.; ін.

Село Суботів: Іллінська церква 1653 р.; замчище Б.Хмельницького із залишками фундаментів кам’яниці XVII ст.; пам’ятник Б.Хмельницькому 1995 р.; кам’яна стела ХІ-ХІІІ ст.; пам’ятник героям Великої Вітчизняної війни; “Три криниці” – гідрологічна та історична пам’ятка місцевого значення; Суботівське городище чорноліської культури ІХ-VIII ст.; ін.

Холодний Яр: Троїцька церква 1804 р. Свято-Троїцького Мотронинського монастиря; 1000-річний дуб М.Залізняка – ботанічна та історична пам’ятка; пам’ятник 1966 р. на могилі мирних жителів, розстріляних у 1943 р. на х.Буда; пам’ятник Т.Г.Шевченку 1970 р.; Мотронинське городище та курганний могильник скіфського часу; пам’ятник Партизанам 1972 р.; “Тулумбас” 1993 р.; Гайдамацький ставок та інші пам’ятні місця періоду “Коліївщини” 1768 р.; урочище Холодний Яр – пам’ятка природи загальнодержавного значення з його численними пам’ятками природи місцевого значення; Атаманський парк – заповідне урочище з цілющим джерелом “Живун”; ін.

Заповідники та музеї.

Місто Чигирин: Національний історико-культурний заповідник “Чигирин” ( 20900,

Черкаська область, м.Чигирин, вул. Грушевського, 26. Тел.: 2-77-28, 2-78-27) з музеями:

музей Б.Хмельницького (20900, Черкаська область, м.Чигирин, вул. Грушевського, 26. Тел.:2-88-31); музей археології (20900, Черкаська область, м.Чигирин, вул. Першотравнева, 30. Тел.: 2-67-36).

Чигиринський район: Народний музей села Головківка (20936, Черкаська область, Чигиринський район, с.Головківка); музеї НІКЗ “Чигирин” - етнографічний музей “Українська хата ХІХ - поч. ХХ ст.” (20940, Черкаська область, Чигиринський район, с.Суботів, замчище Б.Хмельницького, історичний відділ НІКЗ “Чигирин”. Тел.: 93-6-27); Медведівський краєзнавчий музей (20930, Черкаська область, Чигиринський район, с.Медведівка, вул. М.Залізняка. Філіал “Холодний Яр” НІКЗ “Чигирин”. Тел.: 95-3-31); Стецівський етнографічний музей (20914, Черкаська область, Чигиринський район, с.Стецівка. Етнографічний відділ НІКЗ “Чигирин”. Тел.: 9-75-22).

Готелі та заклади харчування.

Місто Чигирин: готель ТОВ “Чигиринський замок (м.Чигирин, вул. М.Грушевського,29. Тел.: 2-58-49); готель НІКЗ “Чигирин” (м.Чигирин, вул.Леніна, 84. Тел.: 2-84-57); ресторан “Тясмин” (м.Чигирин, вул.Б.Хмельницького,11. Тел.: 2-59-95); кафе “Грот” (м.Чигирин, вул.Б.Хмельницького,24. Тел.: 8-097-48-47-732); кафе “Богдан” (м.Чигирин, вул.Черкась-ка,59. Тел.:2-58-53) та ін.

Чигиринський район: світлиця “У пані Ольги” (Чигиринський район, с.Суботів. Тел.:8-097-48-47-732); готельно-ресторанний комплекс «Гетьманська корма-музей» (Чигиринський

район, с.Суботів); корчма “Холодний Яр” (Чигиринський район, с.Мельники); кафе біля 1000-річного дуба (Чигиринський район, хутір Буда).

Місто Черкаси та Черкаський район

Пам’ятки.

Місто Черкаси: готель “Слов’янський” кін. ХІХ ст.; будинки грабаря Щербини і грабаря Майбороди поч.ХХ ст.; будинок братів Цибульських ХІХ ст.; пам’ятник Б.Хмельницькому 1995 р.; пам’ятник Т.Шевченку 1964 р.; Пагорб Слави 1975 р.; пам’ятник знак “Боян” на честь 700-річчя Черкас 1986 р.; міський парк в Соснівці – пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення; зоологічний парк 1980 р.; пам’ятки природи місцевого значення: “Совина ялина”, колоніальне поселення сови вухастої, дендропарк ЧНУ ім.Б.Хмельницького, парк Б.Хмельницького з пам’ятником І.Підкові 1986 р.; Дахнівський ботанічний заказник місцевого значення; ландшафтні насадження дуба і вікової сосни в Черкаському сосновому бору – ботанічні пам’ятки природи місцевого значення; ін.

Село Мошни: Преображенська церква 1840 р.; католицький костьол ХІХ ст.; будинок архітектора Городецького; будинок Нагановського; Мошногір’я – лісопарк ХІХ ст. з “Мошенською дібровою” – комплексною пам’яткою природи загальнодержавного значення, Мошногірським комплексним заказником місцевого значення, плантацією бархату амурського, підземним джерелом та іншими пам’ятками природи; пам’ятник героям Великої Вітчизняної війни 1985 р. та ін.

Заповідники та музеї.

Черкаський обласний краєзнавчий музей (18000, м. Черкаси, вул. Слави, 1. Тел.:37-20-91,

45-11-46, 45-11-22) з відділами: музей “Кобзаря” Т.Г.Шевченка (18002, м.Черкаси, вул.Байди Вишневецького,29. Тел.: 35-41-05), музей Василя Симоненка (18000, м.Черкаси, вул. Хрещатик, 251. Тел.: 37-04-70); Черкаський художній музей (18002, м.Черкаси, вул. Хрещатик, 259. Тел.: 47-28-77).

Готелі та заклади харчування.

Місто Черкаси: готельний комплекс “Дніпро” (м.Черкаси, вул. Фрунзе, 13. Тел.: 54-03-04, 37-23-60); готель “Україна” (м.Черкаси, вул.Лісова,1. Тел.: 32-10-52); готель “Росава” (м.Черкаси, вул. Фрунзе, 29. Тел.: 45-55-19); готель “Апельсин” (м.Черкаси, вул. Фрунзе, 145. Тел.: 37-54-15, 37-34-95); готельний комплекс “Нива” (м.Черкаси, вул. Смілянська, 144. Тел.: 63-26-71, 63-15-80); готель “Центральний” (м.Черкаси, вул.Леніна,30. Тел.: 45-21-70); готельний комплекс “Селена” (м.Черкаси, вул.Дахнівська, 21. Тел.: 36-20-28) та ін.; ресторани і кафе у всіх вище названих готелях міста; кафе “Домашній кухар” (м.Черкаси, вул. Шевченка, 207. Тел.: 45-04-22); ресторан “Бріг” (м.Черкаси, вул. Котовського,140. Тел.: 32-98-38); ресторан “Коктейль” (м.Черкаси, вул. Хрещатик, 200. Тел.:32-88-47); ресторан “Чайка” (м.Черкаси, Парковий узвіз, 3. Тел.: 45-55-35); ресторан “Колос” (м.Черкаси, вул. Смілянська, 149. Тел.: 63-27-15); ресторан “Старе місто” (м.Черкаси, вул. Хрещатик, 200. Тел.: 54-05-15); ресторан “Мілан” (м.Черкаси, вул. Шевченка, 135) та ін.

Село Мошни: бар «Бурхливий потік» (Черкаський район, с.Мошни, вул.Жовтнева, 147. Тел.: 30-25-95, 8-097-17-966-32); магазин-бар “КІО” (Черкаський район, с.Мошни, вул.Леніна, 112. Тел.: 30-20-22,8-050-75-127-35) та ін.

Місто Канів та Канівський район

Пам’ятки.

Місто Канів: Чернеча гора, пам’ятник Т.Г.Шевченку 1939 р. на могилі поета; Тарасова світлиця, відтворена у 1991 р.; Успенський Собор ХІІ ст.; будинок базиліанського училища ХVIII ст.; пам’ятник письменнику А.П.Гайдару 1953 р.; пам’ятник російському актору О.П.Ленському 1954 р.; погруддя А.Р.Церетелі 1986 р.; пам’ятник О.Кошовому 1974 р.; пам’ятники героям Великої Вітчизняної війни 1965, 1976, 1990, 2006 рр.; пам’ятні знаки на честь подій Великої Вітчизняної війни “Бронекатер”, “Бронепаровоз” 1980 р.; Канівський природний заповідник із всесвітньо відомими геологічними дислокаціями, пам’ятниками археології, музеєм та могилою М.Ф.Біляшевського; два дуби та верба Т.Г.Шевченка, дуб О.Кошового, “Лиса гора” – ботанічні пам’ятки природи місцевого значення; заповідне урочище “Канівські гори” та ін.

Село Межиріч: стоянка первісних мисливців на мамонтів з четвертою спорудою під захисним павільйоном; пам’ятник “Перемога праці” 1972 р. – геологічна пам’ятка місцевого значення; пам’ятний знак на честь 175-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка 1989 р.; пам’ятник героям Великої Вітчизняної війни 1957 р.; іхтіологічний заказник “Роський” в акваторії р.Рось; вікове дерево в’яза – ботанічна пам’ятка місцевого значення.

Село Трахтемирів: пам’ятні місця колишнього козацького монастиря та шпиталю XVII-XVIII ст.; городище скіфського часу VI-V ст. до н.е.; “Веселий шпиль” – геологічна пам’ятка природи місцевого значення; “Великі Валки” – державне заповідне урочище; пам’ятник

героям Великої Вітчизняної війни 1968 р.; регіональний ландшафтний парк “Трахтемирів”.

Село Прохорівка: ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Тарасів обрій”; парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Михайлова гора” з могилою М.О.Максимовича 1873 р.; пам’ятний знак на честь 175-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка 1989 р.; сосна М.В.Гоголя та дуб Т.Г.Шевченка – ботанічні пам’ятки місцевого значення; пам’ятник героям Великої Вітчизняної війни 1954 р.

Заповідники та музеї.

Місто Канів: Шевченківський Національний заповідник (м.Канів, Тарасова гора. Тел.: 3-23-23, 3-23-68, 3-20-86); Канівський природний заповідник (м Канів. Тел.: 3-29-91, 3-30-47).; Канівський історичний музей (м.Канів, вул.Леніна, 15. Тел.: 3-23-41); Канівський музей народно-декоративного мистецтва (м.Канів, вул.Леніна, 64. Тел.: 3-23-91).

Село Трахтемирів: державний історико-культурний заповідник “Трахтемирів” (м.Канів, Будинок культури, вул. Леніна, 68. Тел.: 3-29-73)

Готелі та заклади харчування.

Місто Канів: готель “Тарасова гора”(м.Канів, вул.Шевченка,96. Тел.: 3-22-72); готель “Старий Канів” (м.Канів, вул.Леніна,17.Тел.: 3-54-38); готель “Княжа гора” (м.Канів, вул.Дніпропетровська,2. Тел.: 3-15-88); ресторани у вище названих готелях; ресторан “Еліт” (м.Канів, вул. Героїв Сталінграда, 35. Тел.: 3-20-04); ресторан “Токарівка (м.Канів, вул.Леніна,17. Тел.: 3-69-88); кафе “Бістро” (м.Канів, район автовокзалу. Тел.:3-13-14); кафе “Сніжинка” (м.Канів, ул. О.Кошевого,2. Тел.: 3-20-87); кафе “Ластівка” (м.Канів,

вул.Шевченка,11. Тел.: 3-56-49); кафе “На околиці” (м.Канів, вул. Київська,34. Тел.:3-14-70); кафе “Лагуна” (м.Канів, вул. Дорошенка,3. Тел : 3-86-58).

Місто Корсунь-Шевченківський та Корсунь-Шевченківський район

Пам’ятки.

Місто Корсунь-Шевченківський: палац князя Лопухіна, в’їздна брама, будинок картинної галереї XVIII-ХІХ ст.; алея княгині Лопухіної – парк-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення; військова техніка часів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.; Корсунь-Шевченківський парк - парк-пам’ятки садово-паркового мистецтва загально-державного значення XVIII-ХІХ ст.; пам’ятник загиблим в Корсунській битві 1648 р.; територія фортеці ХІІ ст.; пам’ятники та пам’ятні знаки героям Великої Вітчизняної війни 1955, 1976, 1988 рр.; пам’ятники Т.Шевченку 1957, 1984 рр.; пам’ятник Б.Хмельницькому 1967 р.; могила І.М.Сошенка 1956 р.; будинок управителя маєтку Лопухіних ХІХ ст.; пам’ятний знак на честь засновників міста; острів “Зелений” на р.Рось – геологічна пам’ятка природи місцевого значення; Сидорівський парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення кінця ХІХ ст. та ін.

Смт Стеблів: пам’ятник І.С.Нечую-Левицькому 1968 р., будинок-музей І.С.Нечуя-Левицького ХІХ ст.; будинок Головинських, де зупинялися А.Міцкевич і Т.Шевченко;

Песківський заказник місцевого значення; скелі “Бурлачка”, “ Адама Міцкевича”, “Козак-Камінь, “сфінкс”, “І.С.Нечуя-Левицького” на р.Рось – геологічні пам’ятки місцевого значення; Стеблівський зоологічний заказник; пам’ятники Великої Вітчизняної війни 1954,1969 рр.

Село Виграїв: місце переможної Корсунської битви Б.Хмельницького 1648 р.; пам’ятний знак на її честь 1954 р.; Виграївський зоологічний заказник; “Різаний Яр”, “Горіхова діброва” – заповідні урочища на околиці с.Виграїв; “Попова криниця”, “Козацькі могили” – геологічні пам’ятки місцевого значення; пам’ятники героям Великої Вітчизняної війни 1955, 1972 рр.

Заповідники та музеї.

Місто Корсунь-Шевченківський: Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник (19400, м.Корсунь-Шевченківський, острів М.Коцюбинського,4. Тел.: 2-04-55) з відділами: музей історії Корсунь-Шевченківської битви (19400, м.Корсунь-Шевченківський, острів М.Коцюбинського,4. Тел.: 2-04-55), історичний музей (19400,м.Корсунь-Шевченків-ський, острів М.Коцюбинського,4. Тел.: 2-42-92), художня галерея (19400, м.Корсунь-Шевченківський, острів М.Коцюбинського,4. Тел.: 2-45-29).

Смт Стеблів: літературно-меморіальний музей І.С.Нечуя-Левицького (19451, Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, смт Стеблів, вул. Партизанська, 8. Тел.: 5-90-48).

Село Квітки: меморіальний музей К.Стеценка (19446, Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, с.Квітки. Тел.:6-21-15).

Готелі та заклади харчування.

Місто Корсунь-Шевченківський: готель в м.Корсунь-Шевченківському (вул. Осипенка, 4а. Тел.: 2-46-77); готель “Корсунь” (м.Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, 39. Тел.: 2-08-79; готель “Вітряк” (м.Корсунь-Шевченківський, Черкаське шосе, 2. Тел.: 2-45-44); ресторани і кафе в названих вище готелях; кафе-бар “Цариця” (м.Корсунь-Шевченківський, вул. Леніна,353. Тел.: 2-47-02); кафе “Рось” ( м.Корсунь-Шевченківський, вул. Бабушкіна, 2. Тел.: 2-47-20).

Смт Стеблів: кафе-бар “Каприз”( смт.Стеблів, вул. Партизанська, 3. Тел.: 5-90-84).

Місто Городище та Городищенський район

Пам’ятки.

Місто Городище: пам’ятник Л.П.Симиренку 1984 р.; пам’ятник Т.Г.Шевченку 1959 р.; пам’ятник І.Ле 1983 р.; пам’ятник С.С.Гулак-Артемовському 1971 р.; обеліск на місці будинку С.С. і П.П.Гулак-Артемовських 1968 р.; меморіальний комплекс героям Великої Вітчизняної війни 1974 р.; пам’ятки природи – Городищенський ботанічний заказник і Монастирський ентомологічний заказник місцевого значення, Хлистунівське відслоєння № 2 – геологічна пам’ятка природи місцевого значення, державні заповідні урочищі “Монастирок” і “Хвилинка”.

Село Мліїв: будинок-музей, могила Л.П.Симиренка 1920 р.; пам’ятник Л.П.Симиренку

1985р.; пам’ятники героям Великої Вітчизняної війни 1952, 1967, 1970 рр. та ін.; пам’ятки природи – заказники місцевого значення Валявський ботанічний, Чуваський ботанічний, Модрина лісовий, дендропарк Мліївської дослідної станції – парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, державне заповідне урочище “Храполів хутір”.

Заповідники та музеї.

Місто Городище: державний історико-культурний заповідник “Родина Симиренка” з відділами: Городищеньский краєзнавчий музей (19500, м.Городище, вул.Винниченка,7. Тел.: 2-01-72), літературно-меморіальний музей Івана Ле (19500, м.Городище, вул.Жовтнева,141. Тел.: 2-36-13).

Село Мліїв: меморіальний музей Л.П.Симиренка (19511,с.Мліїв Городищенського району. Тел.: 9-56-89).

Готелі та заклади харчування.

Місто Городище: ресторан “Центральний” (м. Городище, вул. Миру, 86. Тел.: 2-20-95).

Село Мліїв: мотель-ресторан “Арарат” (Городищенський район, м.Мліїв, вул.Шевченка, 120. Тел.:2-03-00).

Місто Звенигородка та Звенигородський район

Пам’ятки.

Місто Звенигородка: будинок-музей А.Ю.Кримського ХІХ ст.; пам’ятники Т.Г.Шевченку 1980, 1982 рр.; меморіальний комплекс героям Великої Вітчизняної війни 1969 р.; пам’ятні знаки на честь подій Великої Вітчизняної війни 1954, 1969 рр.; Звенигородські конгломерати – геологічні пам’ятки місцевого значення; віковий в’яз – ботанічна пам’ятка місцевого значення; парки Т.Г.Шевченка та “Перемоги” – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення; Гудзівський гідрологічний заказник місцевого значення.

Село Шевченкове: будинок музею Т.Г.Шевченка 1939 р.; відтворена у 1989 р. хата батьків Т.Г.Шевченка (побудована у 1782 р.); пам’ятний знак “Малий Тарас”; пам’ятний знак “Мені тринадцятий минало”; пам’ятник Т.Г.Шевченку в центрі села 1957 р.; могили батька поета Григорія Івановича та матері Катерини Якимівни, упорядковані 1989 р.; хата дяка П.Богорського ХІХ ст.; пам’ятники та пам’ятні знаки героям Великої Вітчизняної війни 1948, 1965 рр.; пам’ятний знак жертвам голодомору; пам’ятки природи місцевого значення: “Джерело” – гідрологічний заказник, “Озеро” – геологічний заказник.

Село Моринці: відтворені у 1989 р. хати Копія та діда Т.Г.Шевченка Якима Бойка; пам’ятник Т.Г.Шевченку 1956 р. (реконструкція 2006 р.); пам’ятний знак “Кобзар”; пам’ятники і пам’ятні знаки героям Великої Вітчизняної війни 1962, 1968, 1969 рр.; каплиця 2005 р.; пам’ятник матері Т.Г.Шевченка Катерини Якимівні 2006 р.; чумацька хата; кузня 2006 р.; дуб Т.Г.Шевченка та два ясени звичайних – ботанічні пам’ятки місцевого значення;

геологічні заказники місцевого значення “Наливайкове”, “Морин”.

Село Будище: пам’ятник Тарасу Шевченку – козачку пана Енгельгардта 1989 р.; пам’ятний знак на честь перебування малого Тараса в маєтку Енгельгарда 1989 р.; будинок та льох маєтку Енгельгардта ХІХ ст.; Будищанський парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення ХІХ ст.; пам’ятник героям Великої Вітчизняної війни 1957 р.; пам’ятний знак жертвам голодомору; дуби Т.Г.Шевченка – ботанічні пам’ятки природи місцевого значення.

Заповідники та музеї.

Місто Звенигородка: Звенигородський краєзнавчий музей (20200, м.Звенигородка, вул. Чорновола, 41. Тел.: 2-44-48); меморіальний музей А.Ю.Кримського (20200, м.Звенигородка. Тел.: 2-44-48).

Звенигородський район: Національний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка” (20214, с.Шевченкове, вул. Петровського, 33. Тел.: 9-53-49, 2-01-28) з музеями: літературно-меморіальний музей Т.Г.Шевченка (20214, с.Шевченкове, вул. Петровського, 33. Тел.: 9-53-49), музей історії с.Вільшана (19500, Городищенський район, м. Вільшана, вул. Шевченка), меморіальний комплекс в с.Моринці з двома музеєфікованими хатами та виставковим залом (20200, Звенигородський район, с.Моринці. Тел.: 95-5-68), музей-садиба В.Чорновола (Звенигородський район, с.Вільхівець).

Готелі та заклади харчування.

Місто Звенигородка: готель “Колос” (м.Звенигородка, проспект Шевченка, 64. Тел.: 2-68-

27), кафе “Централ” (м. Звенигородка, проспект Шевченка, 66а. Тел.: 2-16-91); ресторан “Райспоживтовариства” (м. Звенигородка, вул. Енгельса, 135. Тел. 2-39-81); ресторан “Діамант” (м. Звенигородка, вул. Демитрова, 15а), ресторан “Тікич” (м. Звенигородка, проспект Шевченка, 57. Тел.: 2-30-81), кафе-бар “Колос” (м. Звенигородка, проспект Шевченка, 64. тел.: 2-68-27).

Село Моринці: центр сільського зеленого туризму (Черкаська область, Звенигородський район, с.Моринці. Тел.: 9-63-62).

Місто Тальне та Тальнівський район

Пам’ятки.

Місто Тальне: мисливський будинок ХІХ ст.; меморіальний комплекс та пам’ятники героям Великої Вітчизняної війни 1967, 1975, 1978, 1988 рр.; Тальнівський парк ХІХ ст. – пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення; діброва Ф.І.Дубковецького – заповідне урочище на околиці міста; пам’ятник Ф.І.Дубковецькому 1960 р.

Тальнівський район: поселення-гіганти трипільської культури в селах Майданецьке, Тальянки, Легедзине, Доброводи та ін.; пам’ятники героям Великої Вітчизняної війни.

Заповідники та музеї.

Місто Тальне: Тальнівський музей історії хліборобства (20400, Черкаська область,

м.Тальне, вул. Радянська, 48. Тел.:2-24-97).

Тальнівський район: державний історико-культурний заповідник “Трипільська культура” з музеєм “Поселення-гіганти трипільської культури” та музеєфікованим комплексом із відтвореного трипільського житла та гончарної майстерні (20453, Черкаська область, Тальнівський район, с.Легедзине. Тел.:8-096-375-97-69).

Готелі та заклади харчування.

Місто Тальне: готель “Гірський Тікич” (м.Тальне, вул. Леніна, 30-б. Тел.: 3-10-08), ресторан “Гірський Тікич” (м. Тальне, вул. Гагаріна, 30-а. Тел.: 3-01-31), кафе “Корона” (м.Тальне, вул. Леніна, 9-а. Тел.: 2-20-74), кафе “Катрина” (м. Тальне, вул. Попова-Гарт-лейгна,3. Тел. 2-40-60).

Місто Умань та Уманський район

Пам’ятки.

Місто Умань: Національний дендрологічний парк “Софіївка” – пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення кінця ХVIII-початку ХІХ ст.; пам’ятки міста – будинок колишньої військової ратуші XVIII ст.; будинок колишнього базиліанського училища сер. XVIII ст.; будинок колишнього міського училища початку ХХ ст.; пам’ятники

Г.І. Котовському 1957 р., І.Д.Черняхівському 1948 р., Т.Г.Шевченку 1981 р., М.І.Пирогову 1973 р., І.В.Мічуріну 1964 р., К.А.Тимирязєву 1964 р.; меморіальні дошки В.І.Мельникову 1984 р., М.Бажану 1990 р.; обеліск Слави у парку Героїв 1981 р.; пам’ятник воїнам-інернаціоналістам; пам’ятний знак “Уманська яма” 2004 р. та ін.

Заповідники та музеї.

Місто Умань: Уманський краєзнавчий музей (20300, Черкаська область, м.Умань, вул. Жовтневої революції, 31. Тел.: 5-30-70) з відділами – Уманська картинна галерея (20300, м.Умань, Коломенська,2. Тел.: 5-45-14), музей культури та побуту Уманщини (20300, м.Умань, вул.Смідовича,6. Тел.: 5-26-15), музей літератури та мистецтв Уманщини ( 20300, м.Умань, вул. Ленінської “Іскри”, 128. Тел.: 5-23-21.

Уманський район: меморіальний музей І.Д.Черняхівського (Черкаська область, Уманський район, с.Оксанино), меморіальний музей К.М.Дерев’янко (Черкаська область, Уманський район, с.Косенівка).

Готелі та заклади харчування.

Місто Умань: готель “Будинок творчості вчених” (м. Умань, вул. Садова, 53. Тел.: 3-35-27); готель“Умань” (м.Умань, вул.Радянська, 7. Тел.: 5-26-32), готель “Фортеця” (м.Умань, вул. Чапаєва, 52. Тел.: 5-32-67); готель “Колос” (м. Умань, вул. Радянська, 47. Тел.: 5-90-36); готель “Автолюкс” (м. Умань, вул. Дерев’янка, 15-а. Тел.: 2-31-34); готель “Шаарей Ціон” (м.Умань, вул. Пушкіна, 27-а. Тел.: 3-17-72); кафе ТОВ “Агрокомплекс” (м.Умань, вул. Дерев’янка, 13. Тел.: 2-30-88); кафе ТОВ “Умань-Рось” (м. Умань, вул. Горького, 10а. Тел.:

5-71-17); кафе ТОВ фірма “Зустріч” (м.Умань, вул. Київська, 1-а. Тел.: 3-60-29); ресторан

дендропарку “Софіївка” (м.Умань, вул.Садова, 53. Тел.: 3-43-66); ресторан комплексу відпочинку ТОВ “Іскра” ( м.Умань, вул. Чапаєва, 52 та вул. Більшовицька, 1. Тел.: 5-23-83).

Додаткові відомості

Телефони, за допомогою яких ви можете самостійно дізнатися про заклади громадського харчування в основних населених пунктах, що лежать на туристичних маршрутах Черкащини:

- м.Кам’янка : 6-14-92;

- м.Чигирин: 2-59-15, 2-77-42;

- м.Канів: 3-22-34, 3-22-51;

- м.Корсунь-Шевченківський: 2-06-30;

- м.Городище: 2-20-11;

- м.Звенигородка: 2-21-42;

- м.Тальне : 2-30-87;

- м. Умань: 5-33-59.

Коди для міжміських телефонних переговорів для України:

- м.Черкаси : 8-047-2; - м.Городище: 8-047-34;

- м.Кам’янка : 8-047-32; - м.Звенигородка: 8-047-40;

- м.Чигирин: 8-047-30; - м.Тальне : 8-047-31;